Де я?
ГОЛОВНА > ЛЮДИ ПОВИННІ ЗНАТИ > В’язальниця із золотими руками з Макарова. Олена Фіголь та її захоплення

В’язальниця із золотими руками з Макарова. Олена Фіголь та її захоплення

Якщо запитувати талановиту людину, звідкіль бере коріння її захоплення, майже завжди чуєш відповідь – з дитинства. Так і у героїні нашого матеріалу – натхнення для в’язання вона отримала від мами.

«Мама нас із сестрою та малим братиком в дитинстві обв’язувала з ніг до голови. Пам’ятаю досі ті рейтузи із аранами по боках – тоді було модно (арани – це коси, джгути). Ще мама в’язала одяг для моїх пупсиків, а потім, як народився братик, то не мала часу мене вчити в’язати, і я записалася на гурток в’язання в Будинку піонерів», – розповідає пані Олена. Там вона навчилася в’язати гачком та шпицями.


«На перший мій виріб мене надихнуло фото кофтини в маминому журналі “Бурда мода”, захотіла зв’язати таку ж, тому пішла вчитись в’язати. Це було не складно, отримувала виключно задоволення від в’язання, тоді і нитки були дешевші, і сам процес захоплює та заспокоює, а заздрісні погляди дівчат та компліменти на рахунок нової кофтинки додавали наснаги та мотивували творити і далі», – так Олена описує своє джерело натхнення.
Крізь роки захоплення в’язанням не переставало бути актуальним. Бажання мати оригінальний та унікальний одяг та творити не відпускало.
«Потім в декретній відпустці це переросло в маленький бізнес, але вже рік як я в’яжу тільки подарунки», – розповідає Олена.


Складнощі цього захоплення в одному: вартість матеріалів та кропітка робота. «Дуже неприємно, коли така робота так дешево оцінюється. Кепсько, що наші люди не цінують виробів ручної праці та не готові платити за оригінальну річ. Як казала Коко Шанель: якщо ти можеш сама створити річ, то твори, якщо не можеш, то плати майстру за роботу», – каже майстриня.
Зараз Олена в’яже для себе, для рідних, друзів, на замовлення, але готові вироби не продає. Це пояснює тим, що не вигідно нав’язувати якісь речі. Іноді замовник бажає або інший стиль, або інший колір. Тому Олена виготовляє тільки на замовлення по фото із інтернету будь-які вироби будь-якої складності.

А звідки ж рукодільниця черпає натхнення?
Надихається вона через інтернет, в групах по в’язанню, зберігаючи фото на телефоні, або поширюючи на свою сторінку в соцмережі. Так і знаходяться варіанти зовнішнього вигляду для майбутніх виробів.
В цій кропіткій роботі Олені час від часу допомагає її менший син – розмотує мотки і заплутує нитки, забезпечуючи свою маму додатковою роботою.

Ось така історія ще однієї дуже талановитої людини із нашого містечка. Як бачимо, наш край дуже багатий на цікавих та творчих людей! Нехай таких людей стає тільки більше, і нехай натхнення їх не покидає.
А нашій талановитій в’язальниці ми бажаємо творчої наснаги, сил, терпіння та якісних і ( найголовніше!) незаплутаних ниток!

Залишити відповідь

Top