Де я?
ГОЛОВНА > ЛЮДИ ПОВИННІ ЗНАТИ > Гердани та ларіати – вишукана краса для поціновувачів оригінальності та захоплення Анни Скліпіс із Макарівщини

Гердани та ларіати – вишукана краса для поціновувачів оригінальності та захоплення Анни Скліпіс із Макарівщини

Гердани та ларіати – вишукана краса для поціновувачів оригінальності та захоплення Анни Скліпіс із Макарівщини.
Що ви коли-небудь чули про гердан? А про ларіат? Якщо нічого – то вітаю вас! Сьогодні ви дізнаєтеся, шо це таке, а заодно й ознайомитеся із цікавим хобі нашої землячки – Анни Скліпіс, яка і займається виготовленням цих чудових прикрас.

Узагалі, гердан – це шийна бісерна прикраса у вигляді вузької стрічки, виготовленої з різнокольорових намистин. Намистини нанизані на нитяну, чи волосяну основу, що утворюють строкатий геометричний, а часом і рослинний орнамент. Ними на Галичині, Буковині та Закарпатті жінки прикрашають шию або голову, а чоловіки — капелюхи. Для виготовлення гердану потрібно приблизно сто грамів бісеру, нитки та голки, різнокольорове намисто, станок, іноді фурнітура.
Анна займається виготовленням герданів із літа 2018 року. «Побачила такі прикраси в інтернеті та одразу захопилася новим видом рукоділля. Ознайомилася з технікою виготовлення такої прикраси, купила спеціальний станок і почала творити»,- каже рукодільниця.

Анна виготовляє гердани у техніці станочного плетіння (ткацтва). В цій техніці вона виробляє також браслети, пояси та сережки. А ще одним її захопленням є бісерні жгути/ларіати. Саме слово «ларіат» прийшло до нас від індіанців і означає «ласо» або «аркан» – мотузка з петлею на кінці. Справді, ларіат дуже довга прикраса, яку зазвичай зав’язують у різні вузли, заплітають у косу, додають до неї підвіски або прикрашають її китицями. Бісерні довгі ларіати (жгути) виглядають надзвичайно гарно. Їх носять не тільки у якості намиста, але і як браслети, пояси, використовують їх для оздоблення сумок. Таким чином, маючи одну прикрасу, ви носите її різними способами: під настрій або враховуючи стиль одягу.

«Бажання створювати ще й такі прикраси в мене з’явилось давно, але я не мала гачка відповідного розміру. Минулого року я нарешті придбала потрібні гачки. Тепер тільки цим і займаюся», – розповідає Анна.
Є багато способів в’язання жгутів. Пані Анна в’яже напівстовпчиком та стовпчиком без накиду. В такій техніці виготовляє також браслети та новорічні прикраси на ялинку. Для роботи майстрині потрібен бісер, голка для нього, нитки та гачок для в’язання, фурнітура (піни, з’єднувальні кільця, замочки/гачки/закрутки/любстери/карабіни, ковпачки), круглогубці, кусачки та клей.
Нічого, на жаль, не обходиться без складнощів. Так і тут. Анна каже, що найбільшою складністю в цьому хобі є купівля фурнітури. «В одного продавця зазвичай немає всього, що мені потрібно. І доводиться замовляти у двох, а то і більше продавців. На багатьох сайтах не вказано матеріал з якого виготовлена фурнітура, а це теж проблема, бо потім вона темніє і виріб втрачає свій вигляд. Тому пошук фурнітури в інтернеті може зайняти декілька днів», – додає вона.

Проте всі проблеми можна вирішити. Анна творить, виготовляє прикраси для себе, на замовлення, а також і на подарунки. Схеми використовує готові з інтернету та розробляю свої власні. Для створення схем жгутів є спеціальні комп’ютерні програми.

Отже, кожного разу переконуємося, що Макарівщина багата талановитими та цікавими людьми. Усім їм та особисто пані Анні бажаємо натхнення, творчих сил та нових великих звершень і чудових виробів!
А всім іншим читачам «Макарів Діловий» бажає вдалого дня та хорошого настрою!

Залишити відповідь

Top