
«Я знайшла у вишиванні і спокій, і розвагу». Захоплення Світлани Савран.
Світлана Савран живе в Макарові і вона дуже любить вишивати. У її колекції 64 вишитих картини, 6 вишиванок та 3 вишитих сукні, а також рушники та серветки. Тільки уявіть, скільки часу і сил вона витратила на одне підбирання бісеру для кожної картини. Що вже там говорити про саме вишивання…
Світлана Іванівна розповіла, що надихнули її на вишивання бісером саме дитячі спогади. «Колись в дитинстві лише пару разів бачила картини бісером, і вони мене настільки тоді вразили! Я запам’ятала, як вони блистять, переливаються. Щось дуже гарне і незвичайне… Ось такими вони врізалися мені в пам’ять. А потім, коли вже багато років пройшло, я знову побачила в магазині набір для вишивання бісером. І щось наче в голову стукнуло! Я якраз думала, що ж подарувати своїй донці на День народження… І тут цей набір. Подумала, а чому б і не спробувати? Відтоді і почалося…», – розповідає Світлана та посміхається
Ось так першою картиною, яку вишила Світлана, стала ікона Святої Великомучениці Олександри, яку вона і подарувала своїй дочці. З того моменту вже пройшло більше п’яти років і нині колекція вишитих виробів значно зросла.

«Я вишивала і на замовлення картини, і подарунки своїм рідним теж вишивала. Люблю дарувати вишиті речі. Це і красиво, і не звичайно. І як на згадку про мене буде», – каже Світлана Іванівна.
Також рукодільниця каже, що найважче даються картини дуже деталізовані або ті, де багато схожих кольорів поряд.


Є ще одна робота, до якої у нашої героїні особливі почуття. Це картина із зображенням Макарівської гімназії, яку вона подарувала самій гімназії, коли її дочка випускалася зі школи. «Її вишивала також довго та важко. Не пощастило із тканиною, на якій працювала. Це було цупке полотно, голка ледве проходила крізь нього. А ще й терміни піджимали. Дуже хотіла встигнути до випуску зробити картину повністю. І все ж встигла. Моя маленька перемога», – розповіла Світлана. Цю картину можна побачити зараз у холі Макарівської гімназії на першому поверсі.
До того ж героїня нашого матеріалу розповіла, що особливим задоволенням вона вважає вишивання одягу. Серед її колекції можна побачити вишивані сорочки та сукні. Світлана зізнається, що у такі моменти почуває себе не лише рукодільницею, а заодно і дизайнером.
«Так, у мене часто томляться очі, іноді болить спина, але кинути вишивати я просто вже не можу. Одного разу спробувала і повністю закохалась у це діло. Я знайшла у вишиванні і спокій, і розвагу», – каже Світлана Савран.
Дійсно, одяг, вишитий бісером – це дуже гарно та незвичайно, а такі картини – це хороша прикраса у будь-якій оселі. Бажаємо Світлані натхнення для вишивання нових картин та сил, аби підбирати бісер і рамки для них.
А ще пам’ятаєте, як я на початку тексту розповіла про найпершу картину, вишиту Світланою в подарунок своїй дочці? Так от, ця дочка – це я, авторка цього матеріалу. Я дуже пишаюся своєю мамою та радію, що в неї є такий талант і таке цікаве захоплення. (Власне, на фотографії у сукні та вишиванці можете побачити мене)

Отже, дозвілля людей не обмежується «зависанням» у соціальних мережах та переглядом серіалів. Радує, що люди розвиваються, займаються улюбленими справами та живуть своє краще життя!